Толерантність і моральність у журналістиці

Про це 14 листопада 2018 року на тренінгах зі студентами-журналістами Сумського державного університету говорили Тетяна Ковальова та Володимир Садівничий.

«Права людини в Україні та професійна етика» – над такою темою працювали студенти-журналісти разом із тренером Тетяною Ковальовою. Розглядали різні підходи до розуміння прав людини, акцентували увагу на проблемі існування у суспільстві стереотипного мислення, мови ненависті та ворожнечі.

Учасники розібрались у поняттях «мова ворожнечі», «мова ненависті», «інтолерантна мова», «мовленнєва агресія», «дискримінація». У ході обговорення навчилися відбирати вдалі інформаційні приводи, правильно структурувати та добирати контент матеріалів на соціально-чутливі теми. Інтерактивні вправи, які учасники виконували, спрямовувалися на руйнування стереотипів та уникнення мови ненависті та ворожнечі, зокрема в матеріалах на соціально-чутливі теми. Під час групової роботи студенти змінили своє сприйняття та ставлення до представників соціально-чутливих груп, а також навчилися представляти їх як експертів чи співучасників створення журналістських матеріалів.

Результат активної роботи учасників – журналістський матеріал про чи за участю представників соціально-чутливих груп із дотриманням журналістських стандартів, етичних принципів, використовуючи мову толерантну та уникаючи стереотипів і дискримінації.

«Джерела й методи збору спеціалізованої медичної інформації: етичні норми» – тема Володимира Садівничого. Майбутні медійники спільно з тренером акцентували увагу на тому, що медичні журналісти, чи правильніше сказати журналісти, які спеціалізуються на медичних темах, переважно працюють із людьми, що у світовій журналістській практиці прийнято називати «живим джерелом». Перш за все це пацієнти та медичні працівники, а також чиновники від медицини.

Підсумком тренінгу стали «Принципи моралі медичних журналістів», що їх розробили учасники, розділившись на чотири групи. Попри різний життєвий і журналістський досвід, попри неоднаковість поглядів і підходів до життєвих проблем, майбутнім медійникам загалом удалось розставити акценти. До найголовніших моральних принципів медичних журналістів вони віднесли, зокрема, «не нашкодь», «вислухай іншу сторону», «не джинсуй», «конфіденційність», «точність подачі фактів», «толерантність і повага», «інформована згода», «роби Благо» та інші.

 

Енергоефективність – це можливо і корисно!

Журналісти Сумської, Харківської та Полтавської областей побували у прес-турі, аби побачити приклади впровадження проектів енергоефективності в Україні.

Програма прес-туру, що мав назву «Шлях до енергоефективності. Успішні історії», включала відвідування об’єктів, де вже активно здійснюють подібну практику, та візит до головного офісу провідної української фірми «ЕкоТермоІнжинірінг», яка займається розповсюдженням енергоефективних технологій.

 Ми – у Новобаварському районі Харкова. Саме він – кращий у місті за впровадженням енергозберігаючих проектів. Першим об’єктом став дитячий садок. Його сьогодні  відвідують близько 300 дітей. Тут у ході комплексних робіт із енергоефективності замінено 186 вікон, проведено ремонт відкосів та заміну вісімнадцяти дверей, відремонтовано покрівлю. На даху встановили 15 сонячних колекторів для підігріву води у душових і басейні. Так, у цьому дитсадку є свій басейн, де відтепер навіть у холодну погоду можуть плавати діти.

– Система повністю автоматизована, і хоча налагоджена лише в серпні, та вже помітна економія від її впровадження, – запевнив заступник директора компанії ТОВ «Бост-Теплосервіс», що займалася будівництвом, Андрій Мірошников.

Також журналісти відвідали школу № 153. Наразі тисяча її учнів мають можливість навчатися в утепленій спеціальними металевими панелями будівлі, де всі вікна замінено на енергоефективні склопакети.

– Це знизило затрати на опалення приблизно на 50–60 відсотків, – зазначила Юлія Грязєва, головний архітектор ТОВ «Авега».

Своєю чергою заступник голови адміністрації Новобаварського району Олена Жученко констатувала:

– Зважаючи на досить короткий період модернізації, говорити про конкретні результати зарано, адже школа пережила лише один опалювальний період енергоефективності. Для висновків необхідна динаміка. Проте наразі ми можемо казати про економію у 80 гігакалорій, що, відповідно до діючого тарифу, фактично дорівнює 127 тисячам гривень.

У головному офісі фірми «ЕкотермоІнжинірінг» нам розповідали про стан сучасної української енергоефективності. Комерційний директор фірми Є Павло Івашина  поділився досвідом багаторічної праці у цій сфері:

– Будівля, в якій ми зараз перебуваємо, є показовим прикладом енергозбереження. Сім поверхів, 1000 квадратних метрів опалюються завдяки нашим системам». До основних технологій, запроваджених компанією, належать системи безкомпресорного кондиціювання, утилізації тепла каналізаційних стоків, використання альтернативних джерел енергії та кліматичні панелі.

Як запевняє Павло, результат системного використання енергозберігаючих технологій у цій будівлі становить 70 відсотків економії!

Розповіли журналістам і про останні  розробки – кліматичні панелі «Effi». Це нова водяна енергоефективна система опалення. Що цікаво: чим вища будівля, в яку ви хочете поставити ці панелі, тим відчутнішою буде економія на опаленні.

Втім, головне – не власне технології і навіть не те, скільки з ними можна зекономити. Головне:  ми маємо повірити, що це дійсно працює, що це корисно, що це просто необхідно в нашій країні.

Даніїл Трубачов